З’їзди Союзу українського сокільства за кордоном

Issue 5

Створення розгалуженої мережі українських сокільських осередків у різних країнах світу (Чехословаччина, Аргентина, Югославія, Франція, Бразилія, Китай тощо) вимагало від сокільських лідерів та активістів узгодженої діяльності. Для координації та оптимізації дій започатковано було регулярно проводити з’їзди Союзу українського сокільства за кордоном. Відбувались вони майже щорічно від дня заснування СУСЗАКу (І – 1932 р., ІІ – 1933…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription.

Details

Союз українського сокільства за кордоном та його значення у розвитку сокільського руху

Issue 5

Головною організаційною структурою українського сокільського руху за кордоном виступає – Союз українського сокільства за кордоном (СУСЗАК). Створенню у літку 1932 р. центрального керівного органу українського сокільства передувала кропітка тривала праця. Зокрема, 18 квітня 1926 р. відбулося спільне засідання Ради «Українського сокола в Подєбрадах» разом із представниками сокільських осередків Праги, Брно, Пшібраму та об’єднання їх навколо…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

Перші кроки українського сокільського руху за кордоном

Issue 5

У 20 – 30-х рр. XX століття в українському еміграційному спортивному русі виокремилися такі напрямки: студентський фізкультурно-спортивний рух, молодіжний рух, пов’язаний із організаціями «Січ», «Пласт» тощо, сокільський рух. Одне з найпомітніших місць серед вищеназваних напрямів займає сокільський рух, як виразник національно-патріотичних ідей державотворення та фізкультурно-спортивної діяльності. Слід зазначити, що серед факторів, які вплинули на міграційний…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

Представники українських руханкових товариств «Сокіл» Герої визвольних змагань за Свободу України у лавах УСС, УГА, УПА

Issue 5

Українці були серед тих, хто культивуючи сокільські ідеї спромоглися гармонійно поєднати руханково-спортивну діяльність з національно-визвольним рухом. У різні роки сокільський рух в Україні нараховував від 30 до 50 тис. осіб. А на межі ХІХ – ХХ століття, коли український народ був у центрі глобальних геополітичних подій – Світові війни, а також багатовікове перебування українців під…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

Мюнхен 1972 року та Українська олімпійська церква

Issue 4

Широкомасштабна діяльність Українського олімпійського руху в екзилі розгорнулася на різні ділянки суспільного життя в часі Олімпійських ігор в Мюнхені. Не винятком стало релігійне єднання громади й спортсменів. В Олімпійському селищі 27 серпня в неділю відбулося українське богослужіння саме в день коли розпочалися офіційно змагання. О сьомій ранку було відправлено Богослуження в українському православному й католицькому…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

Спортивна преса закордонного українства

Issue 4

Справжній «бум» спортивна преса в українській діаспорі пережила наприкінці 1940 – початку 1960 років. У цей час у різних куточках світу друкуються газети, журнали або ж навіть окремі сторінки при газетах. Хоча паростки спортивної періодики відомі ще з 1930-х років, коли починають друкуватися часописи сокільських руханкових товариств. Для прикладу у 1934 році започатковано видання «Українського…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

45 пластових років спортивно-вишкільним таборам Загону «Червона Калина» (США): 1982 – 1983 роки

Issue 4

IX спортивно-вишкільний табір ім. пл. сен. Дмитра Яціва відбувся 24 липня – 7 серпня 1982 року на оселі «Вовча Тропа». Цього річ табір нараховував 100 учасників та 23 булави й інструкторів. У програмі табору була Олімпіяда, спортові вправності, таборові вечірки (наприклад – маскарадна). Отаманом табору був пл. сен. Нестор Нинка, осавулом – пл. сен. Мирон…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

СУМ: тіловиховання, спорт та олімпійські ідеали 1949 – 1955 роки

Issue 4

1949 рік був багатий на численні сумівські свята. У Німеччині осередки СУМу з Ляйпгайму, Ділінгену, Цуффенгавзену, Ельвангену, Нойбургу, а також з осередків французької зони 27 серпня організували свято, в програмі якого були спортові змагання. Змагання з футболу та відбиванки відбулися під час свята у Мюнхені-Фраймі. 20 та 21 листопада в Берхтесгадені з ініціативи Головної Управи…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

Як, скільки, чому і для чого створювались Українські Олімпійські Комітети за кордоном

Issue 4

Українці за кордоном завжди відчували потребу в українських олімпійських традиціях та стояли в обороні олімпійської самостійності України. Тому упродовж ХХ століття створювались численні олімпійські комітети у різних країнах, з ініціативи різних громадсько-політичних організацій. Умовно можна здійснити певну періодизацію утворення Українських олімпійських комітетів, виділивши три «олімпійські хвилі» закордонного українства. Перша – 30-ті роки. Друга – 50-ті…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details

Українська Буковина кличе до олімпу

Issue 4

У 1935 р. у часопису «Діло» поміщена стаття «Заклик до участи в Олімпійських ігрищах». У ній розповідалось про те, що чернівецькі часописи оголосили заклик Володимира Білинського (Білинський Володимир (Volodymyr Bilynsky), юрист, журналіст, гром. діяч; н. 27.5.2022 у Чернівцях, п. 22.12.2021 в м. Туреку, Вік. Правничі студії закінчив у Чернівецькому Університеті. Активний у студентському житті, член…

To access this post, you must purchase Monthly subscription or Yearly Subscription

Details