Три брати – Олександ, Август, Тойво та дружина Тойво – Іра Прохорова. Ця «четвірка» у середині 1930-х років була найуспішнішими на лижній арені України (тоді УРСР). Вони здобували перемоги на міських, республіканських та всесоюзних змаганнях.
Доля їх життєвий шлях направила до Києва, хоча народилися вони у Карелії. Більш точніше вперше брати побачили світ у селі Соломенноє неподалік від Петрозаводська. Природа у цій місцевості була направду дивовижна й спонукала до опанування лижного мистецтва. Густі ліси, непрохідні болота, а взимку глибокі сніги довершували гармонію природи і лижного спорту (ніхто і ніколи тут не розлучається з лижами!).
Вже від самого народження брати опановували лижі. Перші їхні кроки були вже зроблені на лижах.
- Коли ми почали займатися лижним спортом? – розповідає Олександр. – Навіть не пам’ятаю, мабуть ще тоді, коли маленькі діти стають на ноги.
До школи ходили на лижах, на роботу за 10 км теж на лижах й відпочивали вправляючись на лижах. Адже зими були снігові. Засипало так, що й з домівки не вийдеш.
Взимку то ж зрозуміло, а що ж роблять брати влітку?
- Поганий той лижник, - говорить Олександр, - хто лише взимку думає про лижі. Ми – я, мої брати та Іра – не забуваємо про лижі цілий рік. Влітку плаваємо на човнах, веслуємо, займаємося гімнастикою. А все це – тренування на зиму, це зміцнює лижника, розвиває фізичну силу.
Ось такі цінні думки висловив Олександр. І взимку і влітку вони не полишають думок про лижі.
Олександр вже у 17 років був переможцем численних змагань. У 20 років він три рази поспіль займає другі і треті місця серед лижників Карелії. У 1933 році виборює перше місце на всесоюзних змаганнях. 1935 року перебуваючи в армії Олександр завойовує перше місце серед лижників військ НКВС.
Незабаром відбувся переїзд на роботу до Києва. Звісно не ті зимові умови ніж в Карелії. Однак це не зупиняє братів і вони продовжують займатися лижним спортом. У 1937 році Олександр здобуває абсолютну першість України з лиж.
Вже наступного року в республіканських змаганнях на першість України перемогу святкував Август. Наймолодший Тойво також має помітні успіхи. Він у 1935 році здобув лижну першість Києва на 30 км, а його дружина Іра – неодноразовий чемпіон з лиж серед жінок.
Чудові спортивні успіхи братів Хасінен та Іри Прохорової мали б продовжуватись, бо ж любов до лиж у них була безмежна. Однак що сталось далі з цією спортивною династією не відомо.
Маю припущення (хоча хочу помилитись), що їх доля мала б бути пов’язана з війною яку розпочав СРСР проти Фінляндії у 1939 році. На чийому боці були брати як Ви гадаєте? Чи стали вони Героями Фінляндії? Чи були у лавах загарбника?