Перші кроки українського сокільського руху за кордоном

У 20 – 30-х рр. XX століття в українському еміграційному спортивному русі виокремилися такі напрямки: студентський фізкультурно-спортивний рух, молодіжний рух, пов’язаний із організаціями «Січ», «Пласт» тощо, сокільський рух. Одне з найпомітніших місць серед вищеназваних напрямів займає сокільський рух, як виразник національно-патріотичних ідей державотворення та фізкультурно-спортивної діяльності. Слід зазначити, що серед факторів, які вплинули на міграційний…

Більше

Представники українських руханкових товариств «Сокіл» Герої визвольних змагань за Свободу України у лавах УСС, УГА, УПА

Українці були серед тих, хто культивуючи сокільські ідеї спромоглися гармонійно поєднати руханково-спортивну діяльність з національно-визвольним рухом. У різні роки сокільський рух в Україні нараховував від 30 до 50 тис. осіб. А на межі ХІХ – ХХ століття, коли український народ був у центрі глобальних геополітичних подій – Світові війни, а також багатовікове перебування українців під…

Більше

Мюнхен 1972 року та Українська олімпійська церква

Широкомасштабна діяльність Українського олімпійського руху в екзилі розгорнулася на різні ділянки суспільного життя в часі Олімпійських ігор в Мюнхені. Не винятком стало релігійне єднання громади й спортсменів. В Олімпійському селищі 27 серпня в неділю відбулося українське богослужіння саме в день коли розпочалися офіційно змагання. О сьомій ранку було відправлено Богослуження в українському православному й католицькому…

Більше

Спортивна преса закордонного українства

Справжній «бум» спортивна преса в українській діаспорі пережила наприкінці 1940 – початку 1960 років. У цей час у різних куточках світу друкуються газети, журнали або ж навіть окремі сторінки при газетах. Хоча паростки спортивної періодики відомі ще з 1930-х років, коли починають друкуватися часописи сокільських руханкових товариств. Для прикладу у 1934 році започатковано видання «Українського…

Більше

45 пластових років спортивно-вишкільним таборам Загону «Червона Калина» (США): 1982 – 1983 роки

IX спортивно-вишкільний табір ім. пл. сен. Дмитра Яціва відбувся 24 липня – 7 серпня 1982 року на оселі «Вовча Тропа». Цього річ табір нараховував 100 учасників та 23 булави й інструкторів. У програмі табору була Олімпіяда, спортові вправності, таборові вечірки (наприклад – маскарадна). Отаманом табору був пл. сен. Нестор Нинка, осавулом – пл. сен. Мирон…

Більше

СУМ: тіловиховання, спорт та олімпійські ідеали 1949 – 1955 роки

1949 рік був багатий на численні сумівські свята. У Німеччині осередки СУМу з Ляйпгайму, Ділінгену, Цуффенгавзену, Ельвангену, Нойбургу, а також з осередків французької зони 27 серпня організували свято, в програмі якого були спортові змагання. Змагання з футболу та відбиванки відбулися під час свята у Мюнхені-Фраймі. 20 та 21 листопада в Берхтесгадені з ініціативи Головної Управи…

Більше

Як, скільки, чому і для чого створювались Українські Олімпійські Комітети за кордоном

Українці за кордоном завжди відчували потребу в українських олімпійських традиціях та стояли в обороні олімпійської самостійності України. Тому упродовж ХХ століття створювались численні олімпійські комітети у різних країнах, з ініціативи різних громадсько-політичних організацій. Умовно можна здійснити певну періодизацію утворення Українських олімпійських комітетів, виділивши три «олімпійські хвилі» закордонного українства. Перша – 30-ті роки. Друга – 50-ті…

Більше

Українська Буковина кличе до олімпу

У 1935 р. у часопису «Діло» поміщена стаття «Заклик до участи в Олімпійських ігрищах». У ній розповідалось про те, що чернівецькі часописи оголосили заклик Володимира Білинського (Білинський Володимир (Volodymyr Bilynsky), юрист, журналіст, гром. діяч; н. 27.5.1910 у Чернівцях, п. 22.12.1967 в м. Туреку, Вік. Правничі студії закінчив у Чернівецькому Університеті. Активний у студентському житті, член…

Більше

Нестримна боротьба за самостійну Україну спортивну: чемпіонат світу з легкої атлетики 1983

Перший чемпіонат світу з легкої атлетики під патронатом Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій відбувся у 1983 році в Гельсінкі (Фінляндія). У змаганнях брали участь понад 1300 атлетів із 153 країн (в деяких джерелах ці показники дещо більші). Чисельна пресова присутність журналістів та телевізійний супровід мали широкі та масштабні можливості інформування всього світу. Тому це була чудова…

Більше

Український Народний Союз у витоків українського сокільства в США

Український сокільський рух в США поширився на початку ХХ ст. Сокільські товариства були створенні у Філадельфії (1908), Янгстауні (1910), Джерсі-Сіті (1912), Клівленді (1912), Ватербурі (1914), Нью-Йорку (1914), а також й у містах Сіракузах (Сірак’юс), Баффало, Вунсокет, Елізабет, Кемпбел. Товариства входили до складу Українського (до 1914 р. – Руський Народний Союз) Народного Союзу як відділи: 170…

Більше

Змаг за вільну Україну: Олімпіада Української Вільної Молоді в Аргентині 1980 року

У 1980 році Олімпійські ігри відбулися в москві. Численна міжнародна спільнота вільного світу закликала унеможливити цю подію у країні, де порушуються права людини, твориться національний геноцид, здійснюються політичні репресії, а найбільше обурило громадськість військове вторгнення срср в Афганістан. Українці вільного світу також мали достатньо причини приєднатися до глобального бойкоту Ігор ХХІІ Олімпіади. Адже окрім перелічених…

Більше

45 пластових років спортивно-вишкільним таборам Загону «Червона Калина» (США): 1976 – 1981 роки

ІІІ спортивно-вишкільний табір для тіловиховників і змагових суддів відбувся від 31 липня до 14 серпня 1976 року. Цього разу учасників було понад 110 осіб. Провід табору: отаман – Богдан Михайлів, осавул – Миролюб Лозинський, лікар – Юліян Ґной, канцлер – Христя Храплива, головний обозний – Олег Декайло, обозна табору юначок – Ляля Пащин, головний ланковий…

Більше

Українська революція та спорт 1917- 1921 роки: хронологія подій

1917 ‒ 1921 рр. в Україні це національно-визвольна боротьба та державотворення позначені бурхливими геополітичними, військовими та соціально-економічними подіями. Здебільшого ці часи у популярній, науковій та навчально-методичній літературі (різних сфер життєдіяльності) характеризуються військовими звитягами та баталіями навколо героїчного подвигу захисників України. Водночас менш помітною залишається й інша діяльність українських патріотів цих років. Зокрема маловідомою є проблематика…

Більше

СУМ: тіловиховання, спорт та олімпійські ідеали 1946 – 1948 роки

Відродження СУМівських ідей в еміграції сприяло подальшому розгортанню мережі осередків об’єднаної української молоді за кордоном. Серед важливих ланок діяльності СУМ невід’ємною є тіловиховання, спорт та олімпійський рух. У часі відродження СУМу в Німеччині (Авгсбург, 1946 рік) одразу ж питання тілесного виховання постало надзвичайно актуальним. Бо ж тільки загартований тілом та духом молодий українець мав змогу…

Більше

Універсіада 1985 року в Японії та українські спортові й визвольні акції

У 1985 році чергова ХІІІ літня Універсіада відбулась у місті Кобе (Японія). В ній брало участь понад 2500 спортсменів із 106 країн. Як і в попередні роки українці не виступали окремою своєю командою, бо примушені були бути у складі СРСР. Вчергове, із закликом до країн вільного світу підтримати свободу України, виступив «Смолоскип» в особі Осипа…

Більше

Українська Спортивна Асоціація та Спортова Комісія Світового Конгресу Українців започатковують олімпійський дар від української молоді діаспори для молоді України: 1976 – 1996 роки

На нагороди учасників літературно-мистецького конкурсу «Олімпійська ідея та український спорт» призначено 400 $. Так, це була приємна і несподівана новина для учасників та й для організаторів конкурсу. Щоб відзначити 100-річчя перших Олімпійських ігор сучасності й першу самостійну участь українських спортсменів в Іграх Олімпіад та пропагувати між молоддю в Україні олімпійські цінності, Українська Спортова Асоціація (Львів)…

Більше

СУМ у боротьбі за олімпійську самостійність України: 1976 рік

Другий світовий олімпійський злет СУМу відбувся у 1976 році у часі проведення у Монреалі (Канада) Ігор XXI Олімпіади. Організовано злет на оселі «Верховина». У ньому брали участь понад 600 сумівців з різних країн світу. Помітну організаційну допомогу злету надавала жіноча ланка імені Людмили Старицько-Черняхівської в особі пані Кузишин, Грицайків, Чверенко, Куки, Фармус, Кушнір, Гавури, Прихідної…

Більше

45 пластових років спортивно-вишкільним таборам Загону «Червона Калина» (США): 1974 – 1975 роки

У 1974 році, з 3 до 17 серпня, на пластовій оселі «Вовча Тропа» (Іст Четгем, Нью-Йорк) відбувся перший спортовий табір (спортивно-вишкільний табір для тіловиховників і змагових суддів) ім. Команданта Дам’яна Пеленського для юнаків (28 осіб) під проводом Загону «Червона Калина». Це була чудова ініціатива й креативна ідея для подальшого розвитку тіловиховання, спорту та олімпійських ідей…

Більше

Сурма кличе до тіловиховання, спорту, Олімпіяди: Аргентина – рік 1948-й

«Сурма» – це орган української молоді, який видає товариство «Просвіта» в Аргентині. Перше число часопису вийшло в серпні 1948 року (я знайшов тільки три числа часопису!). Редагувала «Сурму» колегія, а розробником обкладинки був артист-маляр Володимир Ласовський. Про місію часопису писалось таке: «Ми хотіли б, щоб ця «Сурма» залунала на ввесь світ, щоби всі почули, що…

Більше

Репресований спортивний олімп України

Український спортивний рух упродовж багатьох років тримали під постійним наглядом і відверто перешкоджали його розвитку окупаційні режими. Насамперед це: – Російська імперія до 1917 року, – Австро-Угорська імперія до 1918 року, – Російська імперія у 1914 – 1915 роках, – СРСР у 1920-х роках, – Польща у 1920 – 1939 роках, – Румунія 1920 –…

Більше

Ігри, що не відбулись: черга організовувати олімпійські ігри 1940 року була довгою…

Є в історії сучасних Олімпійських ігор прикрі моменти, коли вони не відбувалися. Їх декілька: Ігри VIОлімпіади 1916 року, Ігри ХІІ Олімпіади 1940 року та Ігри ХІІІ Олімпіади 1944 року. Однак підготовка до них була ретельна та й бажаючих проводити наймасштабніші спортивні змагання світу було достатньо. Наприклад кандидатів організовувати Олімпійські ігри у 1940 році було чи…

Більше

Сильний духом, тілом та вірою – Борис Ґудзяк та родинні спортові традиції

Людина завжди рухалася до гармонійного розвитку. Бути розвиненим духовно, тілесно та інтелектуально є метою чи не кожного з нас! Ми можемо долати цей шлях самостійно, а можемо брати приклад та натхнення з тих хто вже досягнув успіху та гармонії буття. У цій розповіді я опишу окремі цікаві життєві події, факти, які трапились на шляху гармонії…

Більше

СУМ у боротьбі за олімпійську самостійність України: 1972 рік

Надзвичайно успішні та дієві акції СУМу були проведені у 1972 році. Часопис «Авангард» надрукував спеціальну статтю «Україна і ХХ-і Олімпійські ігрища», де аналізувалось чому українські спортсмени не можуть бути презентовані на олімпійських змаганнях окремою командою. Приводимо статтю у авторській редакції: «Цього місяця для спортсменів відкрилися олімпійські ворота.Перші атлети примістилися у прекрасних будовах, до яких німці…

Більше

СКВУ на олімпійському шляху

СКВУ вже олімпійський. У листопаді 1988 року на V Світовому Конгресі Вільних Українців, який проходив у Торонто (Канада), виступив активний спортовий діяч, автор численних статей про тіловиховання, спорт та олімпійський рух Всеволод Соколик. Ґрунтовна, розлога доповідь справила глибоке враження на учасників, а основний клич – За вільний український спорт – За участь України в Олімпійських…

Більше

Об’єднані спортом – УСЦАК: першопочаток

Дискутуємо, закликаємо та вибудовуємо… Про потребу єднання українських спортивних сил в США та Канаді говорили вже не один рік і на шпальтах газет і серед суто спортового активу й у середовищі ширшої української громади. З початком 1954 року дискусії перенеслись на офіційні спортивні часописи, як наприклад сторінка Українського спорту у газеті Свобода (США). З цікавою…

Більше

Карпатська Україна на шляху до олімпійського Гельсінкі

Промовисто про участь українців в Іграх ХІІ Олімпіади наголосив автор статті «Олімпійська ідея та українці». Він запитує «Чи проспимо і ХІІ Олімпіяду?». Дійсно актуальне питання! Але ж хто автор, який підписав статтю М. М. Можемо потвердити, що автором є Микола Масюкевич (1899 – 1970, походив із Київщини, керівник Центрального союзу українського студентства (1924 – 1925…

Більше